VWbus.club

Рыл вчера старые блокноты, искал номер телефона ... нашел старые свои виршики, писались что бы поржать вместе с москалями (лагерь у нас большрй, интернациональный , дружеский и смешной)

Чому я сильно так не люблю москалів?
Бо наше пиво , вони півом називають
А Василя, вони Васілієм гукають
Наш гарний борщ у них як пєрвоє звучить

Чому я сильно так не люблю москалів?
Бо вони люблять наше українське сало,
Вони його тоненько нарізають
А потім цямкають, що аж душа болить

Чому я сильно так не люблю москалів?
Бо їх поет писав про горниє вєршіни,
А то вірші були про неньку-Україну
І про Карпати, наш чудовий рідний дім

Чому я сильно так не люблю москалів?
Бо в Казахстан вони відправили Шевченка
На Пасху сала там не мав Тарас бідненький
І крім кумису нічого не пив

Та хай їм грець! Візьму бензопилу!
Берези всі в окрузі позрізаю
Щоб у моїм зеленім, та чарівнім краї
Він не побачив Родіну свою

А як же я не люблю москалів,
які себе братами називають.
розказують що ми один народ,
і в спину в той же час стріляють.

Продажність, наглість,зрада і брехня,
для москаля це є духовні скрепи.
Вушанка, ватнік, кирзачі, бухло,
і по канавах, м'яті, п'яні репи.

Собі присвоїти чуже, і безпардонно красти,
сусіда здати мусорам,а потім ще казати "здрасте".
Совком гордитись, вічним рабським існуванням,
історію крутити на свій лад,і мати ще наївні сподівання.

І в дьюті фрі все вигрібають дикі москалі,
а потім в літаку все глушать як ті рагулі.
Тупі понти по п’яній на курортах Хургади,
де п’яні рила москалів куди ти не піди!

В них «руський мір», і каша в голові,
нещасні люди, що тут скажеш? Селяві...
Та їх жаліти нам не варто, не з руки,
вічна історія, де є дороги й дураки…..

А ще вони нас хочуть чомусь тут навчити,
та по-москальськи ми не будемо вже жити.
В них нібито «імперія» , і ніби добра вдача,
та все це блеф, і не здійсненна це задача.

Жити й моляться безумному царьку,
а вечорам побігти і, купити пляшку у ларьку.
Сидіти з пивом в треніках протертих на дивані,
тупе щось в телік крикнути прекрасній няні.

Тебе москалику я вже ніколи «не пайму»,
мені не хочеться «украсть, выпить и в тюрму».
Тримай на відстані ти брати москаля,
бо він і душу би продав за «три рубля»

Ой Ваня, давят сыр бульдозером,
Канал "Россия" говорит.
Страшней, чем передачи с Познером
И Якубович Леонид.
Сказали, Путин дал приказ,
И сразу тут сыров Камаз.
И мне б головочку в запас
Вот пи...ас.
Послушай, Зин, не трогай Путина,
Какой ни есть - а президент.
Сама глупа и не обучена,
Не понимаешь прецедент.
То с Украины все сыры,
Бандеровские трансжиры,
Везут данайские дары,
Хох-лы хитры.
Ой, Вань, смотри - салями Кракова,
Сказали будут зажигать.
Да я почти уже заплакала
Ну как так можно, вашу мать!
А мы их ели, помнишь, Вань,
Не то что нынешняя дрянь,
Ну что отстань, опять отстань
Обидно, Вань.
Мы, Зин, с тобой не в Каталонии,
Там за границей все враги.
А гадость жрем из экономии,
Пока и эту не сожгли.
Нас всех хотят поработить
Заставить есть и бросить пить,
И камамбером отравить,
Его итить.
Ой, Вань, гляди-ка - нектаринчики,
Нет, я ей богу закричу.
Не то что в нашем магазинчике,
Я, Вань, такие же хочу.
А их оставили там гнить,
Потом давить или палить,
Ну как с такими Ваня жить?
Пора валить.
Уж ты бы лучше помолчала бы,
Куда валить? Кто нас возьмет?
Меня твои достали жалобы,
Я настоящий патриот.
В гробу я видел твой хамон,
А вместо виски самогон.
Устроим всем Армаггедон
Нас легион!
Ой, Вань, умру от депутатика
Смотри как вертится, нахал.
Вещает, наша будет Арктика,
И Путин всех переиграл.
Сказал, что встали мы с колен,
И что еда - лишь прах и тлен.
Пока крапива есть и хрен,
Не сдастся в плен.
— Ты, Зин, на грубость нарываешься,
И всех обидеть норовишь!
Тут за день так накувыркаешься...
Придёшь домой — тут ты нудишь!
Ну, и меня, конечно, Зин,
Всё время тянет в магазин,
Но я как честный гражданин,
Ввел карантин!
Алексей С. Железнов©

Заболела мама. Завещание нашла дочка… у неё в шкафу.
И прочла: "Дай, дочка, обещанье, Сделать так, как я тебя прошу:
Если вдруг с постели снова встану, Помоги мне, руку протяни...
И тогда ходить я снова стану, А коль слягу, ты мя не вини...
Если я запачкаюсь однажды, Или на пол уроню еду Помни,
в моём возрасте так каждый, Рук не чувствуем мы на свою беду...
Если ты поймёшь, что я не слышу, Не кричи, ещё раз повтори.
Коль заметишь, что уже не вижу, Ты возьми и за руку веди...
Вспомни те уроки, что давала, Я тебе когда - то сотни раз.
И поправь подушку, одеяло, Посиди со мной без лишних фраз...
Если не смогу я уж одеться, Ты меня, дочурка, не вини.
Не позволь себе ты усмехнуться, Лучше подойди и обними...
Если перестану, дочка, кушать, Ты не обижайся, не ругай.
Вспомни как капризничала в детстве, И кричала: мам, не заставляй!
Что бы ни случилось, дочка, помни: Это старость к маме подошла...
И прошу тебя, пусть между нами, Сохранится искорка тепла!

Пробило на старості


Мрія.

Душа бажає знову свята.
Душа шукає знов де ти.
Душа не може сумувати,
Душа тебе хоче знайти.

Знайти щоб більше не шукати.
Знайти де небо голубе.
Знайти і вже не відпускати.
Знайти лишень одну тебе.

Тебе яку шукає кожен.
Тебе бо лиш одна така є ти.
Тебе яку вже не забудеш,
Тебе з якою хочеться піти.

Піти туди у край чарівний.
Піти щоб там лиш я і ти.
Піти і вже нічого не шукати.
Піти щоб там тебе кохати.

Кохати так як ще ніколи.
Кохати так щоб назавжди.
Кохати так як ніби в школі.
Кохати так як вмієш тільки ти.

Називається вийшов в магазин за хлібом

Надворі так холодно, бррр…
Ще до літа не скоро повір.
А так тепло було майже вчора,
Хоч на річку поїдь,а хоч в гори.
Тепле сонечко гріло що дня,
Ось така то малята...... фігня )))))

А жінка буває на осінь так схожа:
То тиха й привітна, а то непогожа,
То скропить сльозою, то сонцем засвітить,
То прагне зими, то вертається в літо.

А жінка, як осінь, плодами багата:
На ніжність, добро, материнство і свято,
Як вересень тихий, зігріє душею —
Не страшно негоду чекати із нею!

А жінка буває тривожна, як осінь:
То дихає вітром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоїть рани,
Листочком у світ полетить за коханим!

А осінь в природі — незвідане диво,
Так само і жінка: буває вродлива,
Буває примхлива, буває чутлива,
Нехай тільки кожна з них буде щаслива!

Я дякую, солдате, за життя,
Що я живу без куль над головою.
За те, що маю я надію в майбуття,
І я думками завжди там з тобою.
Я дякую, солдате, і за те
Що маю те, чого немає в тебе.
Домівку теплу, сонечко ясне. Блакитне, мирне українське небо.
Я дякую, солдате, що стоїш. В передовій за рідну Україну.
За те, що чесний бій ведеш. І захищаєш неньку-Батьківщину.
СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАIНИ!!!!

Еще стихов, пожалуйста, ребята!

Добавлено 04 янв 2016, 00:52

Xудышка будет холодна в постели.
Толстушка в дверь проходит еле-еле.
Веселая окажется гулящей,
А с грустной секс раз в месяц, и не чаще.
С холодной заработаешь ангину.
С горячей - расцарапанную спину.
Быть рядом с длинноногой не с руки,
Когда она оденет каблуки.
Та, что умна - обманет без труда.
Жить с глупой - это тоже ерунда.
Красивая легко уйдет к другому.
А страшная - позор родному дому.
Вот и приходится, как ни крути,
Смотреть лишь на размер ее груди!

ну на ще віршик від цієї баришні

Нарешті вона прийшла!

Подих Весни.

Вже Сонце вище, дує теплий вітер,
хтось комусь про любов напише в твітер.
Природа прокидається, все оживає,
Весна прийшла! Тепер це кожен відчуває!

Струмки біжать, пташки співають,
студенти в вузах в вікна заглядають.
Закохуються люди всі і всюди,
завжди було так, і напевно буде.

Якесь це дивне, тепле відчуття,
воно приносить зміст в твоє життя.
Душа радіє без пояснень особливих,
хоча тепло це перше так зрадливе…

Частіше хочеться бездумне щось зробити,
і як в дитинстві гол консервою забити.
Нарвати квітів, незнайомці подарити,
шпаківню десь на дереві прибити.

Ось так стається з року в рік,
не має значення який у кого вік.
На дворі віє свіжим подихом Весни,
такого не відчуєш восени.

Вова, сам накрапав? Молодець!

Добавлено 28 березня 2016, 23:55

А ще вовин вірш був на 8 березня, який мені дуже сподобався

vovaT4 писав:Вітаю всіх наших дівчат з Святом!
накалякав від себе пару слів для вас

Знов сьогодні твоє свято!
Знов сіяєш в ньому ти!
Заблистіли твої очі,
Не земної красоти!
Всі дарують тобі квіти,
Нехай збудиться любе!
Я до них теж приєднаюсь.
З 8 Березня тебе!

Ееееееее !!!!! Це вірш не тобі був! тим більше на 8 Березня

Вірш азербайджанської поетеси Нігяр Гасан-заде.
Тут читає сама авторка



Хоч вона і пише російською, проте вірші чисто східної тематики, як персидські казки.

Границы

Мы друг другу никто, между нами границы,
Ты уедешь в Берлин, ну а я буду в Ницце.
Мимолетная встреча, неожиданно вышла
И остался лишь след что в душе только слышен.

Две судьбы повстречались не смотря ни на что
У нее муж, два сына, у него кое-кто…
Что-то екнуло в сердце, что-то сжалось в груди
Хоть они понимали что их ждет впереди.

Не подвластны мы чувствам, мы их явно слабей
И так тянет безумно! Не сдержусь хоть убей!
Мимолетная встреча или может быть знак?
На прощанье лишь взгляды, все понятно и так…

Павло ТИЧИНА

ПАМ'ЯТИ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.

Cubano писав:

Це не повна версія цієї вівці.Повна буде така.


Я бы не вдул!

Тебе бы точно я не вдул, и он не вдул бы тоже
Ну кто хотел бы вдуть тупой, дебильной роже?
А той другой бы вдул, вон этой вдул бы может
Но ты у ж извини…на них ты не похожа.
Писклявый голосок что мерзко режет уши
Болтает головой не траханая клуша.
Вот это бомбануло! ))) Вот прямо накипело!
Ну хоть бы кто-то вдул! Аж труситься все тело!
Люди всегда орут о том что наболело.
Кричать что ты бы вдул много ума не надо
А ты приди и вдуй! Я буду только рада!
На кухню побегу, картошечка, котлеты
А перед сном всегда горячие миньеты.
Я сиськи покажу! И в жопу вдуть ты сможешь
Как компенсация за голосок, ну и тупую рожу.
Да нету никого….и вдуть никто не хочет
Посмотрят на нее не каждый и по дрочит.
Тут скалка не поможет, и сковорода тоже
Когда вещаешь здесь тупой, писклявой рожей
Ну что же делать ей? Что это за фигня?
Идея есть! Нужно искать Коня!
Хоть Конь не человек но все же!
С Конем Вы очень уж похожи.
Есть конский хвост на голове
Копыта думаю есть тоже.
Такие сходства игнорировать не гоже!
Конь дурой называть не будет
И забухать он никогда не сможет
Пахать всегда он только рад!
Кто лучший вариант предложит?
Коню хоть в сено плюнь
А хочешь дай по роже
Отпору дать животное не может
А что поделаешь раз вдуть никто не хочет?
Лишь где-то школота возможно тихо дрочит.
По этому кричит на сколько хватит мочи!
Приди уже и вдуй! Что б закатила очи!
Не вдутая бабенка она же как проказа
Пищит, кричит, скулит, и жить не даст зараза!
Ведь если б кто-то вдул она б сидела тихо
Не вылезло б наружу вот это вот все лихо.
Сидела бы тихонько, под нос бы что-то пела
Ни слова в монитор сказать бы не хотела.
Но вот не повезло…не вдул никто бабенке
Теперь она визжит прям голосом ребенка!
Но случай тут такой не просто будет бабе
Никто не хочет вдуть писклявой, глупой жабе…